Історія

Історія ХТФ

Хіміко-технологічний факультет народився разом з інститутом у 1898 році. Перший випуск інженерів відбувся 1903 року, а головою екзаменаційної комісії був Д.І.Менделеєв. З перших днів і дотепер факультет завдяки праці на ньому видатних вчених належить до найавторитетніших у світовій хімічній науці навчальних закладів. І зараз колектив викладачів і науковців факультету зберігає і продовжує найкращі традиції викладацької майстерності і творчого наукового пошуку, започатковані такими всесвітньо визнаними вченими і блискучими педагогами як академіки Л.В. Писаржевський, В.О. Плотніков, професори М.І. Коновалов, К.Г. Дементьев та інші.

Інформацію про деканів хіміко-технологічного факультету підготовлено за матеріалами проєкту «Галерея деканів ХТФ», який був започаткований студрадою ХТФ під керівництвом заст. декана з навчально-виховної роботи Лісовської Ірини Володимирівни.

Галерея деканів ХТФ

Learn More

Коновалов М.І.

Нечаєв О.В.

Шапошников В.Г.

Де Метц Г.Г.

Іжевський В.П.

Прилежаєв М.О.

Плотников В.О.

Тананаєв М.О.

Лисін Б.С.

Яворський В.П.

Декани

Воронін М.М.

Епік П.О.

Декани

Козиненко І.К.

Юрченко О.Г.

Астрелін Ігор Михайлович

червень 2000 р. – жовтень 2020 р.

Учений з хімічної технології неорганічних речовин (мінеральні добрива, солі, кислоти), з питань прикладної екології, тонкого неорганічного синтезу, технології каталізаторів. Доктор технічних наук (1990), заслужений діяч науки і техніки України (2002).

Народився 5.02.1942, м. Троїцьк Челябінської області (Росія). Закінчив хіміко-технологічний факультет Київського політехнічного інституту в 1964 р. Кандидат (1968), доктор технічних наук (1990).

Наукова і науково-педагогічна діяльність Ігоря Михайловича пов'язана з Національним технічним університетом України "Київський політехнічний інститут": завідувач кафедри технології неорганічних речовин та загальної хімічної технології (1983), декан хіміко-технологічного факультету (2000).

Автор нової нейтралізаційно-осадової теоретичної концепції переробки фосфатної сировини, теоретичних основ синтезу, кристалохімічної будови у зв'язку з фізико-хімічними властивостями нового класу кальцієвих фосфатів — фторгідроксидкарбонатапатитів, аналогів природних мінералів (курскиту, франколіту та ін.) у складі фосфорної сировини, теоретичних й технологічних основ знешкодження та утилізації шламових відходів тукових і гальванічних виробництв, токсичних компонентів газових викидів (сірководень, фтор, оксиди азоту і сірки) та ін.

І. М. Астрелін — автор і співавтор понад 300 наукових праць, 39 патентів і авторських свідоцтв, З монографій, 7 навчальних посібників і підручників. Науковий керівник і консультант 12 кандидатських і 3 докторських дисертацій.

Голова експертної ради ВАК України, заступник голови фахової ради Міносвіти України з ліцензування й атестації спеціальностей хімічної, харчової технологій, легкої промисловості, екології (1997-2000), заступник голови спеціальної ( докторської) ради, заступник голови науково-методичної комісії з хімічної технології та інженерії Міносвіти України, член НТР Держпромполітики України, член Президії Європейської асоціації з хімічної інженерії, дійсний член Американського хімічного товариства та Нью-Йоркської академії наук, голова секції "Відходи" Українського товариства охорони природи та ін. Член редколегії журналу "Хімічна промисловість України".

Заслужений діяч науки і техніки України. Нагороджений медаллю "За трудовую доблесть" (1986), 2 золотими і 3 срібними медалями ВДНГ СРСР і України. Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого.