Кафедра фізичної хімії

Рік заснування кафедри - 1900. На момент створення це була друга в світі кафедра фізичної хімії і перша в Російській Імперії. Заснував кафедру і керував нею до 1908 р. професор В.Ф. Тимофєєв. Впродовж подальших 30 років кафедру очолював видатний учений, академік АН України і член-кореспондент АН СРСР В.А. Плотніков

/Перехід на сайт кафедри /

В.А. Плотніков започаткував електрохімічні дослідження неводних розчинів, які в 20-30-х роках XX століття сформували новий оригінальний науковий напрям, відомий під назвою "Київська електрохімічна школа" і світове визнання, що отримано згодом. У передвоєнні роки школа В.А. Плотникова внесла вагомий внесок до вивчення природи електролітних неводних розчинів.  В.А. Плотникову і його співробітникам вдалося вперше в світі отримати шляхом електролізу металевий алюміній при кімнатній температурі. У цей період на кафедрі працювали наукові співробітники, чиї праці сприяли розвитку хімії неводних розчинів: чл.-кор. Нану в.А. Ізбеков, проф. М.О. Рабіновіч, проф. Я.А. Фіалков, проф. Ю.Я. Горенбейн, П.З. Фішер, акад. Нану ю.К. Делімарський і ін.

У 1922 р. на кафедрі була створена науково-дослідна лабораторія, яка згодом була перетворена в Інститут хімії НАНУ, - перший хімічний інститут України. На базі цієї наукової установи надалі було створено багато інших хімічних інститутів АН України.

У 1945-75 рр. кафедру очолював учень В.А. Плотникова проф. О.К. Кудря,  що здобув популярність завдяки дослідженням в області електролітичного отримання металевих порошків. Крім того, О.К. Кудря багато уваги приділив дослідженню механізмів електролітичного перенесення речовин в розчинах.

У 1975-98 роках кафедрою завідував доктор хімічних наук, лауреат Державної премії СРСР, заслуженого на діяча науки і техніки України, заслужений професор НТУУ «КПІ» Ю.Я. Фіалков. Проф. Ю.Я. Фіалков створив одну з найвідоміших не тільки на території колишнього СРСР, але і за його межами наукових шкіл, яка займалася дослідженнями в області физико-хімічного аналізу і фізичної хімії неводних розчинів. Саме за ці дослідження Ю.Я. Фіалкову в 1987 році була присуджена Державна премія СРСР. Під керівництвом Ю. Я. Фіалкова захистили дисертації 3 доктори і 52 кандидати наук. Підсумком майже півстолітньої наукової діяльності Ю.Я. Фіалкова стали більше 350 наукових робіт і винаходів, серед яких 10 монографій (найбільш відомі: "Подвійні рідкі системи", Київ, 1969; "Фізична хімія неводних розчинів", Ленінград, 1973; "Основи физико-хімічного аналізу", Москва, 1976, 1978; "Електроосадження металів з неводних розчинів", Київ, 1985; "Розчинник як засіб управління хімічним процесом", Ленінград, 1990; "Физико-хімічний аналіз рідких систем і розчинів", Київ, 1992). Проф. Ю.Я. Фіалков широко відомий в світі не тільки як вчений фізико-хімік, але і як талановитий, яскравий і неординарний популяризатор хімічних знань. Його перу належать більше десяти науково-художніх книг для дітей, більшість з яких були переведені на багато іноземних мов. 

У 1998-2001 рр. кафедрою завідував учень проф. Ю.Я. Фіалкова - проф. В.Л. Чумак.

C вересня 2002 по січень 2009 року кафедру очолював д.х.н. Ю.А. Малетін, що створив при кафедрі науково-дослідну лабораторію молекулярних накопичувачів енергії, - суперконденсаторів (МНЕс).

З лютого 2009 по серпень 2010 року обов'язки завідувача кафедрою виконувала к.х.н., доцент А.А. Рудніцкая. 

З 1 вересня 2010 р. кафедрою завідує д.т.н., проф. Е.Е. Чигирінец.